Інноваційні форми методичної роботи в контексті розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти
В умовах реформування системи загальної середньої освіти в Україні виникла потреба зміни підходів до організації науково-методичного супроводу професійної діяльності вчителя, забезпечення оптимальних умов для його професійного й особистісного розвитку. Це зумовлює потребу формування нових основоположних підходів, бачень щодо супроводження праці педагогічних працівників, розвитку їхнього освітнього потенціалу, визначення змісту та структурних компонентів методичної роботи, застосування оптимальних форм її організації з метою досягнення спрогнозованого результату.
У процесі розбудови ВСЗЯО методична робота в школі повинна стати інноваційною, необхідна її модернізація в освітньому закладі через упровадження сучасних освітніх, управлінських технологій, стимулювання професійного зростання кадрів, підвищення їхньої фахової майстерності, зокрема, інструментальних засобів, систем комп'ютерного навчання та інформаційної мережевої взаємодії.
Сьогодні потрібно привести у відповідність із новим змістом освіти форми методичної роботи з педагогами. Створити такі функціональні структури всередині освітніх установ, які оптимально й швидко допоможуть педагогові вибудувати свій "шлях" як учити по-новому, зробити його роботу технологічно більше результативною. Процес навчання не може спиратися лише на передачу знань і навичок від учителя до учнів. Необхідно вчити дітей використовувати набуті знання, сконцентрувати освітній процес на оволодінні ключовими та предметними компетентностями, а це вимагає від педагогів трансформації підходів до методичної підготовки.
День прийдешній вимагає створення якісної школи, модель якої передбачає, що:
- Педагогічна діяльність вчителів:
- базується на академічній свободі, використанні видів, форм і методів роботи, спрямованих на оволодіння ключовими та предметними компетентностями, передбачає розроблення або використання різних освітніх ресурсів, створення власного педагогічного портфоліо; спрямовується на підтримку учнів, які потребують індивідуальної освітньої траєкторії;
- передбачає володіння навичками використання комп’ютерних технологій в освітньому процесі.
- Педагогічні працівники:
- постійно підвищують свій професійний рівень, використовуючи різноманітні форми підвищення кваліфікації, передачі педагогічного досвіду, самоосвіту;
- беруть участь в освітніх проєктах, інноваційній та дослідно-експериментальній роботі;
- ведуть із учнями і їх батьками постійний конструктивний діалог, будують відносини на засадах партнерської взаємодії;
- здійснюють свою діяльність з дотриманням принципів академічної доброчесності.
Виходячи із вище зазначених вимог, можемо констатувати факт необхідності оновлення внутрішньо шкільної методичної роботи.
Методична робота педагогів – це цілісна система взаємопов’язаних дій, які забезпечують безперервний розвиток творчої особистості педагога, формування єдиного колективу педагогів-дослідників, а в кінцевому результаті – підвищення креативного освітнього рівня навчального закладу. Методична робота повинна стати життєвою потребою кожного окремого педагога й, водночас, обов’язковою вимогою, найважливішою умовою забезпечення ефективного функціонування і розвитку школи. Але, що дуже важливо, методична робота має бути організована на наукових засадах, бо тільки тоді можна буде забезпечити підтримання належної професійної форми як кожного з її учасників, так і колективу в цілому, забезпечити адекватну реакцію на всі інноваційні процеси, що відбуваються і в освіті, і в суспільстві в цілому.
Сьогодення вимагає творчого учителя, учителя-дослідника, який піднімається на вершину педагогічної майстерності, учителя, який прагне до цієї вершини. Тому науково-методична робота сьогодні набуває нових елементів. В її структурі має виявлятися вся сукупність умов розвитку особистості педагога, рівня його професіоналізму.
Згідно з рекомендаціями ДСЯО щодо розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти методична робота має спрямовуватися на (орієнтиром є критерії та індикатори по яких здійснюється самооцінювання):
- осмислення всім педагогічним колективом завдань модернізації розвитку системи освіти;
- визначення змісту і форм роботи з урахуванням рівня підготовки й компетентності педагогічних кадрів;
- створення умов для функціонування системи методичної роботи;
- сприяння розвитку творчого потенціалу вчителя;
- пропаганда й впровадження надбань науки, передового педагогічного досвіду, інноваційних педагогічних технологій.
Головні принципи методичної роботи в школі: оперативність, мобільність, випереджаючий характер, оптимальне поєднання індивідуальних і колективних форм, практична спрямованість культурних знань і моральних цінностей.
Метою сучасної методичної роботи є створення умов для особистісного професійного розвитку кожного вчителя. Ця мета конкретизується в завданнях:
- створити в закладі загальної середньої освіти інформаційно-освітнє середовище професійного розвитку вчителя різними засобами, зокрема й із використанням хмарних технологій, соціальних мереж тощо. Напрямами опосередкованого інформування можуть бути сучасні тренди в освіті, успішні практики, педагогічні відкриття, альтернативні думки, дискусії тощо;
- створити методичну афішу. Методичну афішу розглядаємо як анонс науково-методичних заходів, які будуть проводитися на шкільному рівні. До таких заходів можуть бути віднесені тренінги, квести, семінари, конференції, вебінари, коучинги тощо. Учитель відповідно до власного педагогічного інтересу зможе обрати види, форми, суб’єктів освітньої діяльності та сформувати індивідуальний навчальний план;
- створити методичну інфраструктуру, залучити зовнішні ресурси для участі у шкільній методичній роботі, активізувати внутрішні ресурси для задоволення професійного інтересу вчителів та вдосконалення ними власної педагогічної практики;
- організувати підтримку в розробленні вчителем цільової програми професійного розвитку, індивідуального плану професійного вдосконалення.
Традиційні та інноваційні форми методичної роботи з педагогами
Методична робота в загальноосвітньому навчальному закладі реалізується через традиційні колективні та індивідуальні форми її організації.
Індивідуальні форми методичної роботи охоплюють:
- консультування;
- спостереження за проведенням занять і позакласних заходів;
- самоосвіту тощо.
Масові форми методичної роботи мають свою специфіку, призначення і періодичність проведення. До них належать:
- методичні тижні;
- методичні фестивалі;
- ярмарки педагогічних ідей;
- професійні конкурси;
- педагогічні читання;
- науково-практичні конференції;
- семінари.
Серед групових форм методичної роботи застосовуються такі:
- предметні комісії;
- шкільні професійні спільноти;
- школа молодого вчителя;
- семінари – практикуми для досвідчених вчителів;
- цільові і проблемні семінари;
- творчі групи, школа педагогічної майстерності;
- клуби за інтересами;
- методичні оперативні наради.
В процесі побудови Нової української школи актуальності набувають нестандартні форми організації методичної роботи. Завданнями інноваційної методичної роботи мають стати:
- організація інноваційної діяльності з впровадження в практику досягнень науки і практики;
- вироблення нових підходів до здійснення керівництва методичною роботою та забезпеченням її супервізії;
- використання практично-діяльнісних форм організації методичної підготовки педагогічних працівників, які формують їхні професійні компетентності;
- пошук оптимальних напрямків і способів взаємодії всіх членів педагогічного колективу.
Однією з форм інноваційної роботи з педагогічними кадрами є інноваційний режим роботи педколективу – це нова управлінська етика. У колективі необхідно створювати атмосферу, у якій його члени почувалися б переможцями, формувати позитивне мотиваційне середовище, підтримувати дух творчості. Суттєву роль в цьому відіграє виявлення і поширення всього позитивного, цінного, що є в роботі вчителів у межах своєї школи. Часто краплини педагогічного досвіду слід шукати не в інших колективах, а саме у своєму. Якщо зерна передового досвіду окремих вчителів стають предметом особливої уваги в колективі, їх пропаганда і вивчення сприяють створенню сприятливого морально-психологічного клімату, залучають вчителів до творчого пошуку, служать надійною основою для подальшого засвоєння новаторського досвіду.
Серед сучасних і ефективних форм і видів методичної роботи, можна назвати такі: супервізія, засідання „круглих столів” з обміну досвідом та обговорення актуальних питань викладання навчальних предметів, тренінги з відпрацювання конкретних методик і педагогічних технік викладання, майстер-класи, метою яких є вдосконалення освітньої, наукової та професійної підготовки педагогів, забезпечення практичного оволодіння новими вміннями й навичками навчання та виховання здобувачів освіти, постійне збагачення їхнього досвіду у процесі формування власної системи діяльності (наприклад, майстер-клас з виготовлення та застосування дидактичних матеріалів, тестових завдань, з розробки різних етапів уроків різних типів, з розв’язування проблемних задач тощо); випуск методичних бюлетенів, творчі групи, робота в яких допомагає кожному глибоко усвідомити сутність нових методичних ідей, їх роль в особистому досвіді, здійснити експериментальну перевірку розроблених проектів, моделей; підготовка статей для фахових видань (як індивідуально, так і групами педагогів), рольові ігри, методичні сесії, фестивалі, естафети, ярмарки, ринги, панорами методичних навичок, інформаційно – тренувальні засідання, консиліуми, мозковий штурм, огляди-конкурси, проєктування, коли, отримавши завдання, учасники мають знайти найкращий варіант утілення ідеї.
Нетрадиційні форми методичної роботи спрямовані на максимальну активізацію практичної діяльності педагогів. Вони в більшій мірі, ніж традиційні, розширюють можливості методичної роботи, роблять її динамічною, активно-творчою. Нарешті, вони носять інноваційний характер, у процесі їх використання впроваджуються інтерактивні методи і прийоми. В практику роботи методичної служби закладу та шкільних професійних спільнот можна запроваджувати такі інноваційні форми навчання педагогів як:
- професійні семінари-тренінги або їх елементи ;
- обговорення педагогічних ситуацій;
- брейстормінги (мозкові штурми);
- різноманітні рольові та імітаційні ігри;
- презентації власних портфоліо;
- майстер-класи;
- конференції з обміну досвідом;
- групові форми роботи вчителів з розробки науково-методичних проєктів тощо.
Впровадження віртуальних форм роботи створює реальні можливості побудови відкритої системи безперервної освіти, а оптимальний доступ до необхідної інформації у будь-який час робить пізнавальну діяльність вчителів більш ефективною. Використання онлайн взаємодії дозволяє організувати науково-методичний простір для вчителів, створює оптимальний доступ до необхідної інформації, оперативно забезпечує необхідну методичну допомогу молодим вчителям, дає можливість досвідченим педагогам поділитися досвідом роботи.
Таким чином, досвід організації як традиційної, так і інноваційної методичної роботи в школі показує, що головне завдання керівників навчальних закладів — створення системи неперервної освіти з метою формування мотивації педагога до самоосвіти та самовдосконалення, орієнтацію на впровадження новітніх соціально-педагогічних проєктів, враховуючи можливості сучасних Інтернет-технологій, науково обґрунтованих механізмів управління розвитком інноваційного потенціалу навчальних закладів.
Всі заходи методичного характеру, за великим рахунком, повинні бути не просто добровільними для учителів, але і спонукаючими до роботи над собою, вчителі повинні жити в стані очікування чергового цікавого для їх зростання заходу. Щоб цей критерій почав працювати необхідно різко зменшити число методичних заходів в школі та істотно підвищити їх якість. Звичайно, наведений комплекс з трьох критеріїв ефективності роботи з педкадрами є мінімально необхідним. І.П. Жерносєк визначає такі критерії оптимального якісного функціонування системи методичної роботи в закладах загальної середньої освіти:
1.Оптимальне визначення мети і завдань МР.
2.Висока інформаційна насиченість змісту.
3.Вибір оптимальних форм і методів, адекватних сучасним цілям і змісту МР.
4.Високий рівень організації МР.
Однак, незважаючи на різноманітні форми методичної роботи на рівні конкретного навчального закладу, творчості педагогів навчити не можна. Чи зможе вчитель пройти шлях від звичайного фахівця - професіонала до творчої особистості – залежить тільки від самого педагога, його активної позиції, а також від прагнення до самоутвердження й самореалізації. Сучасний вчитель повинен стати творчою особистістю, він повинен іти в ногу часу, прагнути до змін. Це його головне завдання на сучасному етапі розвитку освіти. Це зумовлює актуальну потребу наукового розроблення та обґрунтування питання методичного супроводу професійної діяльності вчителя в сучасних умовах.
Підсумки участі педагогічних працівників у загальношкільних та міських педагогічних заходах свідчать про достатній рівень цієї роботи в колективі. Так, на конкурс електронних освітніх ресурсів педагогами закладу освіти було підготовлено п’ять електронних посібників, три з яких були нагороджені дипломами (наказ КНЗ «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради» від 16.04.2021 за №78/01-06): «Українська мова. Комплексні діагностичні роботи. 3 клас» (творча група вчителів початкових класів), «Німецька мова. 3 клас» (Краснополіна М.Й., вчитель німецької мови), «Англійська мова. 4 клас. Дидактичні матеріали» (творча група вчителів іноземної мови), «Зарубіжна література 8 клас, відеоуроки» (Дерев'ягіна О.К., вчитель зарубіжної літератури), «Online Test Pad у школі: нові можливості сучасного вчителя для організації дистанційного та змішаного навчання. Алгоритм використання» (Дерев’янко В.В., Дерев’янко Н.М., вчителі інформатики та фізики).
Також у рамках експерименту працювала творча група педагогів з підготовки та реалізації методичних проектів. На засіданнях творчих груп було визначено тематику методичних міні-проєктів, зокрема:
«Методика творення та проведення інтегрованих модульних занять з літератури та культури (ХІХ-ХХ ст.)» - творча група вчителів суспільно-гуманітарних дисциплін;
«Навчально-методичне забезпечення викладання іноземної мови у 3 класі» - творча група вчителів іноземної мови;
«Навчально-методичне забезпечення вивчення предмету «Українська мова. 3 клас» - творча група вчителів початкових класів.
Реалізація методичного проекту завершилася 30 грудня 2020 року. 05 січня 2021 року результати роботи творчих груп були представлені на засіданні методичної ради закладу та схвалені до участі в конкурсі на кращий електронний освітній ресурс.
Належна увага в навчальному закладі приділяється розвитку професійної компетентності педагогів. Так, впродовж 2020-2021 н. р. методичною службою школи були проведені психолого-педагогічне заняття з елементами тренінгу «Формування позитивної самооцінки та розвиток позитивного мислення сучасного педагога» (жовтень 2020 року, Коломієць О.В.), «Самопізнання – рушійна сила розвитку особистісних та професійних характеристик учителя» (березень, 2021, Коломієць О.В.), методичне заняття «Дистанційна освіта: змішане та дистанційне навчання» (грудень 2020, онлайн формат, Чорна В.І.), практичне заняття "Організація освітнього процесу за допомогою онлайн-сервісу «Нові знання» та Google meet» (вчитель інформатики Дерев’янко В.В., практичний психолог Коломієць О.В.), ділова гра «Візуальні методи навчання як засіб формування ключових та предметних компетентностей учнів» (лютий 2021, Чорна В.І.), «Арт-технологія як інноваційна технологія розвитку дитини» (лютий 2021, Басиста І.В.), семінар для вчителів «Забезпечення позитивних умов адаптації для учнів 1-х класів в умовах пандемії коронавірусу» (Чорна В.І., Коломієць О.В.). Впродовж року працювали творчі майстерні педагогів з упровадження проблемної теми школи, підсумком роботи яких став фестиваль методичної майстерності «Якісні освітні послуги через продуктивні освітні технології навчання і виховання: практичний аспект» (лютий 2021 року) та педагогічний флеш-меседж «Я – атестуюся» (лютий 2021).
Використана література
- Скорик Т. Особистісно-орієнтована робота з підвищення фахового рівня вчителів // Директор школи.—2004.—№17(305).—С.8-12.
- Полторацька В. Про деякі аспекти управління професійним ростом учителя // Директор школи.—2005.—№40 (376).—С.15-18.
- Бачинська Є. М. Вектори змін методичної роботи в закладах загальної середньої освіти в контексті реформування освіти в Україні.
4. Жерносек І.П. Організація науково- методичної роботи в школі.-К.,1995.-108с
5. Жерносек І.П.Удосконалення науково- методичної роботи в сучасних загальноосвітніх школах, ліцеях і гімназіях.- К.,2001
Вікторія Чорна,
заступник директора з НВР
Канівської ЗОШ І–ІІІ ст. №3
Канівської міської ради
Черкаської області