A A A K K K
людям з порушенням зору
Комунальна установа
"Центр професійного розвитку педагогічних працівників Канівської міської ради Черкаської області"

Протидія вербуванню дітей у диверсії та правопорушення: взаємодія вчителя з батьками

Дата: 21.03.2025 08:40
Кількість переглядів: 16

 

Протидія вербуванню дітей у диверсії та правопорушення: взаємодія вчителя з батьками

Поговоримо, як запобігати втягуванню дітей у небезпечні схеми

Останнім часом однією з найсерйозніших онлайн-небезпек є контент, що підбурює до диверсій та інших правопорушень. Злочинці активно використовують цифрові платформи, зокрема месенджер Telegram, для вербування українських підлітків. Вони створюють мережі ботів і каналів, де, під виглядом швидкого заробітку, пропонують неповнолітнім виконати небезпечні завдання, такі як підпали будівель, автівок чи пошкодження інфраструктури. Як протидіяти втягуванню дітей до небезпечних схем? Освіта та профілактика є основними інструментами. І педагоги відіграють ключову роль у цьому процесі, оскільки вони можуть не лише навчати учнів правил безпечної поведінки в інтернеті, а й допомагати батькам розуміти, як уберегти своїх дітей від небезпек. Тож у цьому матеріалі ми підготували декілька порад, які допоможуть реалізувати основні напрями взаємодії вчителя з батьками задля запобігання вербуванню.

Інформування батьків про вербування підлітків через Telegram та інші платформи

Одним із ключових аспектів профілактики є регулярне та доступне інформування батьків про загрози, пов’язані з вербуванням підлітків через цифрові платформи. Адже багато дорослих можуть не усвідомлювати, наскільки активно зловмисники використовують соціальні мережі та месенджери для впливу на дітей, тому вчителі мають забезпечити їх актуальною інформацією. Найефективнішими способами інформування є:

• тематичні батьківські збори, на яких спеціалісти з кібербезпеки, психологи або представники правоохоронних органів пояснюватимуть механізми вербування. Важливо не лише розповідати про загрози, а й навчати батьків, як розпізнавати тривожні ознаки у поведінці дитини, як коректно вести розмову на цю тему, а також до кого звертатися у разі підозри на залучення підлітка до небезпечних груп;

• індивідуальні консультації з вчителями, психологами чи кіберспеціалістами. Якщо у батьків виникають підозри щодо залучення їхньої дитини до підозрілих груп, вони мають знати, що можуть отримати кваліфіковану конфіденційну допомогу та підтримку;

• система регулярних електронних бюлетенів чи інформаційних листівок. У цих матеріалах можна наводити конкретні приклади реальних вербувальних схем, вказувати типові ознаки маніпуляцій, розповідати про методи захисту від небезпечного контенту та ділитися порадами щодо контролю онлайн-активності дітей. 

 

Приклади інформаційних матеріалів:

Щомісячний електронний бюлетень «Цифрова безпека вашої дитини»  (надсилається у батьківські чати раз на місяць)

Зміст може включати: 

•  Актуальні загрози (опис схем вербування та ризиків у соцмережах).

•  Рекомендації для батьків (як розпізнати зміни в поведінці дитини, що можуть свідчити про її залучення до небезпечних онлайн-груп).

•  Корисні ресурси (посилання на статті, відео та курси з цифрової грамотності).

•  Контакти для звернення (гарячі лінії кіберполіції та Національної поліції, контакти громадських організацій з цифрової безпеки, служби підтримки дітей, шкільного психолога).


Бюлетень «Увага! Як Telegram використовується для вербування дітей?» 

Зміст: «Останнім часом у Telegram з’явилося багато анонімних каналів, які обіцяють підліткам легкі гроші за "дрібні доручення". Ці завдання можуть бути небезпечними та мати серйозні юридичні наслідки. У цьому випуску бюлетеня ми пояснимо, як розпізнати загрозу та що робити, якщо ваша дитина стикнулася з подібними пропозиціями».


Щотижневі короткі інформаційні листівки у групах Viber/Telegram для батьків

Зміст може включати:

• Приклад загрози («Вербувальники у Telegram запустили нову схему – вони пропонують дітям протестувати "секретні програми". Ці додатки можуть викрадати особисті дані або використовувати телефон для незаконної діяльності»)

• Що робити? («Перевіряйте, які програми встановлює ваша дитина, та поясніть їй ризики»)

• Корисний інструмент (посилання на безкоштовні програми для контролю активності дитини в інтернеті).

Навчання батьків розпізнавати ознаки вербування 

Батьки можуть не підозрювати, що їхня дитина вже перебуває під впливом зловмисників, оскільки вербувальники використовують приховані методи маніпуляції та психологічного тиску. Тож одним із найважливіших аспектів профілактики залучення підлітків до небезпечних схем є навчання батьків розпізнавати перші ознаки вербування, до яких відносяться: 

• Привабливі оголошення про легкий заробіток. Вербувальники найчастіше поширюють оголошення через Telegram-канали, обіцяючи підліткам швидкий і високий прибуток за виконання простих завдань. Наприклад, вони можуть пропонувати підпалити певний об'єкт, залишити мітку у визначеному місці або передати пакунок. У таких оголошеннях не згадується реальний характер завдань або їхні можливі наслідки, що вводить дітей в оману.

• Анонімність спілкування. Спілкування між вербувальником і жертвою зазвичай відбувається через зашифровані месенджери або анонімні акаунти. У більшості випадків у таких чатах заборонено використовувати реальні імена, а контакти змінюються після кожного завдання. Якщо дитина стала більш потайною, часто ховає телефон, видаляє переписки або використовує VPN-сервіси для приховування своєї активності, це може бути тривожним сигналом.

• Психологічний тиск і маніпуляції. Вербувальники використовують різні психологічні прийоми, щоб утримати дитину у своїй схемі. Вони можуть переконувати, що «це безпечно», «ніхто не дізнається», «усі так роблять», а також нав’язувати почуття провини або заохочувати конкуренцію: «Ти ж не боягуз, правда?» або «Твій друг уже заробляє гроші, а ти ще ні?».

• Вимога терміновості. Вербувальники часто створюють відчуття невідкладності: «Ця пропозиція діє тільки сьогодні», «Ти маєш виконати завдання за годину», «Інших кандидатів багато, ти можеш втратити шанс». Це позбавляє дитину можливості обдумати свої дії та порадитися з близькими.

• Залякування та шантаж. Якщо дитина починає вагатися або намагається відмовитися від виконання завдань, вербувальники можуть залякувати її або погрожувати. Наприклад, вони можуть стверджувати, що вже мають її особисті дані, що вона «підписалась на участь» і не може відмовитися. У деяких випадках використовується шантаж через фотографії чи переписки, які дитина надала раніше.

Вчителі, у співпраці з фахівцями з кібербезпеки та психологами, мають організовувати освітні заходи для батьків, щоб підвищити їхню обізнаність щодо цієї проблеми. Під час їх проведення варто демонструвати реальні приклади небезпечних схем та забезпечувати їх практичними порадами з таких питань: 

• як налагодити відкритий діалог між батьками та дітьми;

• як моніторити активність дитини в інтернеті, не порушуючи її довіри;

• що робити та куди звертатись, якщо батьки запідозрили, що їхня дитина може бути під впливом вербувальників.

 

Підвищення цифрової грамотності батьків

Одним із ключових методів профілактики залучення підлітків до небезпечних онлайн-схем є підвищення цифрової грамотності батьків.  Школи можуть організовувати навчальні сесії або вебінари, де фахівці навчатимуть батьків технічним аспектам, зокрема:

• Налаштування батьківського контролю. Батьки мають знати, як налаштувати фільтрацію контенту на YouTube, у пошукових системах Google та в соціальних мережах, як обмежити час використання гаджетів через відповідні функції в налаштуваннях пристроїв і які контрольні програми дозволяють відстежувати активність дитини в інтернеті.

• Розуміння механізмів роботи анонімних чатів та боті. Важливо, щоб батьки розуміли, як працюють чати з шифруванням (приватні бесіди, які можуть самознищуватися після прочитання), боти (автоматизовані акаунти, які можуть «надавати завдання» або поширювати маніпулятивний контент), VPN-сервіси та анонімні браузери (використовуються для обходу обмежень і приховування активності).

Окрім технічних аспектів, важливо навчати батьків, як  формувати у дітей культуру відповідального користування інтернетом, критично оцінювати контент і залучати їх до альтернативних безпечних цифрових активностей (онлайн-курси, розвивальні ігри, творчі проєкти).

Спільне реагування на підозрілі ситуації 

Щоби своєчасно виявляти загрози та ефективно реагувати на них, необхідно налагодити тісну взаємодію між школою, батьками та правоохоронними органами. Для оперативного обміну інформацією та швидкої комунікації між вчителями та батьками можна впровадити такі заходи:

• Створення спеціальних груп у месенджерах (Viber, Telegram, WhatsApp). У цих групах вчителі можуть ділитися корисною інформацією про цифрову безпеку, повідомляти про можливі небезпеки та надавати рекомендації щодо того, як захистити дітей від вербувальників. Батьки можуть ставити запитання, ділитися своїми спостереженнями та отримувати консультації щодо захисту дітей. Але, щоб уникнути поширення неправдивої інформації та паніки, ці групи мають модеруватися адміністрацією школи або відповідальними педагогами.

• Впровадження цілодобової телефонної лінії або електронної пошти, куди батьки можуть звернутися у разі підозри на небезпечні контакти дитини. Це дозволить швидко отримати консультацію від педагогів або шкільного психолога та визначити подальші дії. 

• Регулярні зустрічі з представниками кіберполіції, які можуть пояснити, як працюють шахрайські схеми та методи вербування підлітків, а також навчити батьків виявляти ознаки небезпеки у поведінці дитини.

Алгоритм дій для батьків та вчителів у разі виявлення загрози

Якщо батьки або вчителі запідозрили, що дитина перебуває у контакті з потенційно небезпечними особами, необхідно діяти швидко, але обережно. Зокрема можна використати такий алгоритм дій:

• збережіть докази. Зробіть скріншоти текстових, аудіо- та відеоповідомлень, зафіксуйте номери телефонів або акаунти осіб, що контактують з дитиною. Ці дані можуть стати ключовими для розслідування кіберполіції та допомогти припинити діяльність злочинців;

• проведіть спокійну розмову з дитиною. Категорично не можна звинувачувати або лякати її, адже це може викликати відчуття страху та небажання розповідати про ситуацію. Краще ставити відкриті запитання, наприклад: «Що ти знаєш про цю людину?», «Чому вона пропонує тобі таку роботу?», «Чи не здається тобі це підозрілим?». Якщо дитина вже отримувала вказівки щодо виконання якихось завдань, важливо пояснити їй, що вона стала жертвою маніпуляцій і що її життя та майбутнє можуть бути під загрозою;

• повідомте про інцидент адміністрацію школи та кіберполіції. Класний керівник або шкільний психолог може допомогти оцінити ситуацію та спланувати подальші дії. Якщо ситуація серйозна (наприклад, дитині погрожують або її змушують до незаконних дій), слід негайно звернутися до Національної поліції;

• забезпечте психологічну підтримку. Дорослі мають створити безпечний простір для відкритого спілкування, уникаючи критики чи надмірного контролю. Якщо дитина переживає сильний стрес, корисно залучити шкільного психолога, який допоможе їй впоратися з тривогою та почуттям провини. Окрім цього, важливо запропонувати дитині альтернативні способи зайнятості – спортивні секції, творчі гуртки або волонтерські ініціативи, які допоможуть їй реалізувати свої здібності без ризику потрапити в небезпечні ситуації.

Сучасний цифровий світ відкриває перед підлітками безліч можливостей для навчання, спілкування та самореалізації, але водночас несе й значні загрози. Тож лише відповідальна позиція та своєчасна допомога дорослих зможуть врятувати їх від небезпечних впливів. 

Джерело:

На урок


Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Коментування статті/новини

Вхід для адміністратора